Я іду до великих небес,
Там живе наш Христос, Він воскрес,
Там зітре Бог останню сльозу,
Подарує священну росу…
Ця роса орошає мій шлях,
Я іду цим шляхом наче птах,
Я іду, ні не йду, я лечу,
«Я Господня!» усім я кричу…
«Я щаслива!», хай знають усі,
Бо купаюсь в священній росі!
Моє серце Господь звеселя,
Я радію неначе маля,
Так, я плачу, і сльози рясні,
Ніжно капають, й тепло мені!
Мені тепло, Господь всиновив,
Дух Господній мене звеселив!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 2677 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Пастушок - Мучинский Николай Хотів помістити це оповідання 5-6 січня 2008 р. В наших краях, в основному, в грудні місяці, ще не святкують Різдво Христове, та як Ви розумієте ми святкуємо його, в серцях наших, кожного дня. Отож вітаю всіх з цим Світлим святом!!! Христос народився!!!
Проповеди : Притча о любви - Николай Погребняк Зашёл странствующий монах в церковь помолиться. Глядит – а вместо священника проповедует бес, одетый в одежды священника...
