“Бо ти кажеш: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого”. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!”” (Біблія, Об.3:17)
“Я помолюся в інший раз, обов’язково,
Коліна прихилю в нічній тиші,
А зараз друзі ждуть, робота — терміново!.."
І день за днем пустішає в душі.
Раніше прагнув Бога щиро і молитви,
А зараз вирок чуєш: “Ти — мертвець”.
Чому пішов, чому пішов із поля битви?
Вернись, з тобою буде твій Отець.
Прийди до Бога! Чуєш!? Він чекає, друже,
Розмову щиро з серцем поведе.
О, любить як Ісус! Невже тобі байдуже,
Що Він сьогодні за дверима жде?..
Сім’я в хатині, мирно спочиваєш нині, -
Сусіди, друзі і багатий стіл.
Лиш тільки Бог забутий у твоїй родині.
А ти за всіх в одвіті, сім’янин!
Ісус стоїть і жде. Невже ти не відкриєш?
Коли ж то власну гордість спопелиш?
Всі кажуть: збагатів, а Бог каже — біднієш.
“Багатий я”, - і ти оте твердиш...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христианской молодёжи - Виктория Кушнирчук Это дикломация написана мной для молодёжи, или христианских вечеров. Здесь выражены черты соблазна,и не дружелюбия которые так часто встречаются среди молодежи последнего времени.Мне бы очень хотелось чтоб из этой истории каждый взял для себя урок.
